скандзюбитися
СКАНДЗЮБИТИСЯ, биться; мн. скандзюбляться; док., розм. 1. Зігнутися, викривитися. Страшна вона: в неї скандзюбилися ноги, очі вивело з лоба (Мирний, III, 1954, 339).
2. перен., вульг. Здохнути. А щоб той собака тобі скандзюбився! (Сл. Гр.); Я легесенько штовх його макогоном, а воно й теє... і скандзюбилося сердешне... (Баш, На землі.., 1957, 73).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скандзюблюся | скандзюбимося |
2 особа | скандзюбишся | скандзюбитеся |
3 особа | скандзюбиться | скандзюбляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скандзюбився | скандзюбилися |
Жіночий рід | скандзюбилася | |
Середній рід | скандзюбилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скандзюбмося | |
2 особа | скандзюбся | скандзюбтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скандзюбившись |