самозаточувальний
САМОЗАТОЧУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Який має здатність заточуватися (див. заточуватися1) в процесі роботи. Не треба тепер витрачати час на заточування робочих органів культиваторів. І долота, і лапи, і бритва наварені сормайтом - чудодійним сплавом, який не тільки подовжує строк служби цих робочих органів у десять раз, а й робить їх самозаточувальними (Рад. Укр., 7.VI 1962, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | самозаточувальний | самозаточувальна | самозаточувальне | самозаточувальні |
Родовий | самозаточувального | самозаточувальної | самозаточувального | самозаточувальних |
Давальний | самозаточувальному | самозаточувальній | самозаточувальному | самозаточувальним |
Знахідний | самозаточувальний, самозаточувального | самозаточувальну | самозаточувальне | самозаточувальні, самозаточувальних |
Орудний | самозаточувальним | самозаточувальною | самозаточувальним | самозаточувальними |
Місцевий | на/у самозаточувальному, самозаточувальнім | на/у самозаточувальній | на/у самозаточувальному, самозаточувальнім | на/у самозаточувальних |