розхлипатися
РОЗХЛИПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати невтримно плакати, схлипуючи; розплакатися. [Свирид:] О боже мій, боже мій! Бідний я, бідний, нещасливий! (Пада на стіл і плаче). [Xома:] А чого це ти, дядьку, розхлипався? (Кроп., V, 1959, 283); - Чого розхлипалась, красуне? Жалко? Милосердіє душить? А якби наші голови отут котились? Чи хлипала б, чи пролила б за мною сльозу, га? (Гончар, II, 1959, 93).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розхлипаюся | розхлипаємося |
2 особа | розхлипаєшся | розхлипаєтеся |
3 особа | розхлипається | розхлипаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розхлипався | розхлипалися |
Жіночий рід | розхлипалася | |
Середній рід | розхлипалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розхлипаймося | |
2 особа | розхлипайся | розхлипайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розхлипавшись |