розхватати
РОЗХВАТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що розхапати. Усе рознесли, розхватали на обіді (Номис, 1864, № 13615); Як тілько вийшла [книга «Кобзар»], то наші земляки зразу її розхватали, і тепер тії книжки ні за які гроші не добудеш (Мирний, IV, 1955, 339); За два-три дні квитки розхватали всі до одного (Вас., І, 1959, 345); Готового, зручного для села одягу та взуття в них було мало, так і той розхватали ще зранку (Кучер, Трудна любов, 1960, 154).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розхватаю | розхватаємо |
2 особа | розхватаєш | розхватаєте |
3 особа | розхватає | розхватають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розхватав | розхватали |
Жіночий рід | розхватала | |
Середній рід | розхватало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розхватаймо | |
2 особа | розхватай | розхватайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розхватавши |