розкошування
РОЗКОШУВАННЯ, я, с . Дія за знач. розкошувати. Все тут [у кімнаті] схиляло до спокою, розніженості, панського розкошування (Кач., II, 1958, 449); Мета [християнського] живопису - не давати розкошування очам, а закликати до молитви (Загреб., Диво, 1968, 94).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкошування | розкошування |
Родовий | розкошування | розкошувань |
Давальний | розкошуванню | розкошуванням |
Знахідний | розкошування | розкошування |
Орудний | розкошуванням | розкошуваннями |
Місцевий | на/у розкошуванні | на/у розкошуваннях |
Кличний | розкошування | розкошування |