розкопирсаний
РОЗКОПИРСАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розкопирсати. Лінія фронту була, наче широка ораниця, розкопирсана, порита смугами окопів, подовбана вирвами від снарядів (Смолич, Мир.., 1958, 400); *Образно. Стара виразка, розкопирсана нечистими руками, защеміла в Чіпчинім серці (Мирний, II, 1954, 270); // у знач. прикм. Місяць заливає химерним світлом розкопирсаний вигін комуни (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 258).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розкопирсаний | розкопирсана | розкопирсане | розкопирсані |
Родовий | розкопирсаного | розкопирсаної | розкопирсаного | розкопирсаних |
Давальний | розкопирсаному | розкопирсаній | розкопирсаному | розкопирсаним |
Знахідний | розкопирсаний, розкопирсаного | розкопирсану | розкопирсане | розкопирсані, розкопирсаних |
Орудний | розкопирсаним | розкопирсаною | розкопирсаним | розкопирсаними |
Місцевий | на/у розкопирсаному, розкопирсанім | на/у розкопирсаній | на/у розкопирсаному, розкопирсанім | на/у розкопирсаних |