роздичавілий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | роздичавілий | роздичавіла | роздичавіле | роздичавілі |
Родовий | роздичавілого | роздичавілої | роздичавілого | роздичавілих |
Давальний | роздичавілому | роздичавілій | роздичавілому | роздичавілим |
Знахідний | роздичавілий, роздичавілого | роздичавілу | роздичавіле | роздичавілі, роздичавілих |
Орудний | роздичавілим | роздичавілою | роздичавілим | роздичавілими |
Місцевий | на/у роздичавілому, роздичавілім | на/у роздичавілій | на/у роздичавілому, роздичавілім | на/у роздичавілих |
роздичавіти
РОЗДИЧАВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. І не здоровкається дитина - роздичавіла (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздичавію | роздичавіємо |
2 особа | роздичавієш | роздичавієте |
3 особа | роздичавіє | роздичавіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роздичавів | роздичавіли |
Жіночий рід | роздичавіла | |
Середній рід | роздичавіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздичавіймо | |
2 особа | роздичавій | роздичавійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | роздичавівши |