підлакований
ПІДЛАКОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підлакувати. Іван читає про себе: «Збірник законів», «Конституція», - підзолочена, підлакована словами про демократію, мудрість панської держави Польської (Чорн., Визволення, 1949, 102).
2. у знач. прикм., перен., розм. У якому приховано справжню, непривабливу дійсність, істину і т. ін. Хто призначав твоїм синам покірність, Продажність.. підлаковану? Він знав давно, що наших сил безмірність В серцях мужицьких глибоко захована (Забашта, Вибр., 1958, 43).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підлакований | підлакована | підлаковане | підлаковані |
Родовий | підлакованого | підлакованої | підлакованого | підлакованих |
Давальний | підлакованому | підлакованій | підлакованому | підлакованим |
Знахідний | підлакований, підлакованого | підлаковану | підлаковане | підлаковані, підлакованих |
Орудний | підлакованим | підлакованою | підлакованим | підлакованими |
Місцевий | на/у підлакованому, підлакованім | на/у підлакованій | на/у підлакованому, підлакованім | на/у підлакованих |