просвітлілий
ПРОСВІТЛІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до просвітліти. Вона встала, зняла з просвітлілого вікна затемнення (Ю. Янов., II, 1954, 71); Схопилась [Оля], долонями витерла очі, дивилась на нього. Втомлена, просвітліла, голубила його поглядом (Дор., Не повтори.., 1968, 25); Вона якийсь час дивилася мовчки на просвітлілі обличчя юнаків (Кол., Терен.., 1959, 195).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | просвітлілий | просвітліла | просвітліле | просвітлілі |
Родовий | просвітлілого | просвітлілої | просвітлілого | просвітлілих |
Давальний | просвітлілому | просвітлілій | просвітлілому | просвітлілим |
Знахідний | просвітлілий, просвітлілого | просвітлілу | просвітліле | просвітлілі, просвітлілих |
Орудний | просвітлілим | просвітлілою | просвітлілим | просвітлілими |
Місцевий | на/у просвітлілому, просвітлілім | на/у просвітлілій | на/у просвітлілому, просвітлілім | на/у просвітлілих |
просвітліти
ПРОСВІТЛІТИ, ію, ієш, док. 1. тільки 3 ос. Стати світлим, світлішим. Просвітліло небо, І зникає мла (Мур., Наша вулиця, 1949, 8); // Зникнути під дією світла (про темряву). Просвітліла Коло мене темнота (Перв., І, 1958, 424).
2. перен. Пройнятися радістю, вдоволенням і т. ін. Дід Олофір і баба Федора перезирнулися. Баба вся просвітліла (Донч., III, 1956, 91); Від тієї думки вона нараз просвітліла, сповнилась дивно безжурним настроєм (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 122); // чим. Виразом обличчя передати стан радості, вдоволення і т. ін. І він той хліб, помазаний пірцем, Поцілував, підняв не для розлуки, Немовби землю рідну взяв на руки І не стемнів, а просвітлів лицем! (Мал., Полудень.., 1960, 10); // Виразити радість, вдоволення і т. ін. Обличчя Леоніда просвітліло, наче небезпека вже минула (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 649); Суворе його обличчя просвітліло від дитячої усмішки (Ю. Янов., II, 1958, 203).
@ Просвітліло на душі кому, у кого, безос . - хто-небудь відчув полегшення, моральне задоволення.
3. перен. Стати виразним, чітким, ясним (про свідомість, думки і т. ін.). Нам час не датися на глум : Здіймуться дружні хлопські руки, І просвітліє хлопський ум! (Пісні та романси.., II, 1956, 187).
@ У (в) голові просвітліло, безос .; Голова просвітліла - хто-небудь вийшов із стану непритомності, запаморочення і т. ін. Твердохліб лежав один у кімнаті і прислухався до самого себе і чув, як стугоніла у скронях кров. В голові просвітліло, коли б тільки не тупий біль у потилиці (Цюпа, Краяни, 1971, 40); Ранкова прохолода трохи остудила тіло. Просвітліла голова, зникли тупий неприємний біль у потилиці і гіркота в роті (Збан., Сеспель, 1961, 412).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просвітлію | просвітліємо |
2 особа | просвітлієш | просвітлієте |
3 особа | просвітліє | просвітліють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | просвітлів | просвітліли |
Жіночий рід | просвітліла | |
Середній рід | просвітліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просвітліймо | |
2 особа | просвітлій | просвітлійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | просвітлівши |