прожектер
ПРОЖЕКТЕР, а, ч . 1. ірон. Той, хто захоплюється прожектами (у 1 знач.). Невже Каргат - тільки прожектер, ловець душевної слави? (Шовк., Інженери, 1935, 37); - Я згадав спритних борзописців з «Еко де Парі». Торік вони писали, що я [Бальзак] прожектер і шахрай, це після книги «Злигодні подружнього життя» (Рибак, Помилка.., 1956, 74).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прожектер | прожектери |
Родовий | прожектера | прожектерів |
Давальний | прожектерові, прожектеру | прожектерам |
Знахідний | прожектер | прожектери |
Орудний | прожектером | прожектерами |
Місцевий | на/у прожектері | на/у прожектерах |
Кличний | прожектере | прожектери |