приспішник
ПРИСПІШНИК, а, ч., зневажл., рідко. Те саме, що поплічник 2. Мар'ян підводить зосереджений погляд на економа.. і з притиском говорить: - Хто ж вас просив хвалити мене? Хваліть отих вертлявих приспішників, які біля вас і вдень, і вночі увиваються (Стельмах, І, 1962, 523); Зрозуміли силу Шевченкового слова кати - цар Микола і його приспішники - українські і російські пани (Десняк, II, 1955, 474).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приспішник | приспішники |
Родовий | приспішника | приспішників |
Давальний | приспішникові, приспішнику | приспішникам |
Знахідний | приспішника | приспішників |
Орудний | приспішником | приспішниками |
Місцевий | на/у приспішнику, приспішникові | на/у приспішниках |
Кличний | приспішнику | приспішники |