прибіднюватися
ПРИБІДНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИБІДНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРИБІДНИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. Удавати з себе бідного, менш забезпеченого, ніж насправді. На багатство не заздрив [Григорій], своїми злиднями не дуже побивався і ніколи не прибіднювався перед людьми (Стельмах, Хліб.., 1959, 236); Своїм одягом він дійсно виділявся серед бідно одягненої студентської маси, яка тоді подекуди і нарочито прибіднялась, щоб мати так званий пролетарський вигляд (Гжицький, Вел. надії, 1963, 130); [Селянин (гостро ):] Ви [ткачі] вже прибіднились занадто. Що бог дає, то ми всі мусимо приймати (Л. Укр., IV, 1954, 226); // перен. Применшувати свої можливості, здібності, заслуги і т. ін. Зараз особливо сприятливий час для піднесення всієї нашої творчої роботи. А головне, що й сили ж у нас є - і сили немаленькі. Навіщо прибіднюватись? (Тич., III, 1957, 495); - Не будемо прибіднюватись, - жартома сказав Сашко. - Бригадка підібралась тільки така! Одне слово - перша! (Головко, Літа.., 1956, 81); Я бачу чудові можливості розвитку сценарної студії. Ми маємо для цього всі дані. Треба тільки ні на хвилину не забувати свого призначення, слід нам розширити свої претензії і не прибіднятися (Довж., III, 1960, 237).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прибіднююся | прибіднюємося |
2 особа | прибіднюєшся | прибіднюєтеся |
3 особа | прибіднюється | прибіднюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прибіднюватимуся | прибіднюватимемося |
2 особа | прибіднюватимешся | прибіднюватиметеся |
3 особа | прибіднюватиметься | прибіднюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прибіднювався | прибіднювалися |
Жіночий рід | прибіднювалася | |
Середній рід | прибіднювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прибіднюймося | |
2 особа | прибіднюйся | прибіднюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прибіднюючись | |
Минулий час | прибіднювавшись |