приболотний
ПРИБОЛОТНИЙ, а, е. Який міститься, розташовується біля або поблизу болота. З верхів приболотних до самого Чорного моря, Борами густими й степами поганського бога, Лежав я [Дніпро] дорогою сліз і народного горя (Перв., І, 1958, 214); Приболотна зона; // Який росте біля або поблизу болота. Приболотні рослини.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приболотний | приболотна | приболотне | приболотні |
Родовий | приболотного | приболотної | приболотного | приболотних |
Давальний | приболотному | приболотній | приболотному | приболотним |
Знахідний | приболотний, приболотного | приболотну | приболотне | приболотні, приболотних |
Орудний | приболотним | приболотною | приболотним | приболотними |
Місцевий | на/у приболотному, приболотнім | на/у приболотній | на/у приболотному, приболотнім | на/у приболотних |