практикований
ПРАКТИКОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до практикувати 1. Так будувався в повітрі ще один проект.., оснований на не раз практикованому реакцією озброєнні одуреної дрібної буржуазії проти пролетаріату (Еллан, II, 1958, 242).
2. у знач. прикм., розм., рідко. Який набув певних навичок, досвіду, знань. - Роботи з нього ніякої, а ще до того - злодій! У Львові практикований! (Фр., IV, 1950, 44); - А скільки ще верстов? - питаю. - Як по-нашому, п'ятнадцять з гаком, ну, по-вченому - не знаю: на цьому не практиковані (Панч, На калин. мості, 1965, 50).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | практикований | практикована | практиковане | практиковані |
Родовий | практикованого | практикованої | практикованого | практикованих |
Давальний | практикованому | практикованій | практикованому | практикованим |
Знахідний | практикований, практикованого | практиковану | практиковане | практиковані, практикованих |
Орудний | практикованим | практикованою | практикованим | практикованими |
Місцевий | на/у практикованому, практикованім | на/у практикованій | на/у практикованому, практикованім | на/у практикованих |