правитися
ПРАВИТИСЯ1, иться; мн. правляться; недок., рідко. Користуватися певними правилами, законами і т. ін. при управлінні. [Галя:] Цікаво знати, якими ми законами правимося (Мирний, V, 1955, 174).
ПРАВИТИСЯ2, влюся, вишся; мн. правляться; недок., розм. Те саме, що правити1 3. Біля містка внизу, на косі.. річки, розташувалися подорожні, що теж правляться до Золотоноші (Ле, Ю. Кудря, 1956, 84).
ПРАВИТИСЯ3, иться; мн. правляться; недок. Здійснюватися (про обряди, найчастіше культові: молебні, тризну, панахиду і т. ін.). Сиріткою стоїть у ньому [в селі] церква. Зрідка правиться тут служба божа (Хотк., II, 1966, 351); Можна було подумати, що ця служба правиться не за тюремними гратами, а десь у старенькій церковці (Вас., І, 1959, 203).
ПРАВИТИСЯ4, иться; мн. правляться; недок. Пас. до правити3 3. Спів реальним живиться, цим як бритва правиться (Тич., І, 1946, 240).
ПРАВИТИСЯ5, влюся, вишся; мн. правляться; недок., рідко. 1. біля чого, коло чого і без додатка. Виконувати якусь клопітку й забарну роботу, поратися. А Чіпка вже правився коло шкоди. Там тин підняв та набив, нові ворота приробив (Мирний, II, 1954, 249); А ми ще не лягли, все правилися (Сл. Гр.).
2. з ким. Розправлятися. - Живемо собі та слухаємо, як гайдамаки правляться з панами (Мирний, І, 1954, 185).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | правлюся | правимося |
2 особа | правишся | правитеся |
3 особа | правиться | правляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | правитимуся | правитимемося |
2 особа | правитимешся | правитиметеся |
3 особа | правитиметься | правитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | правився | правилися |
Жіночий рід | правилася | |
Середній рід | правилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | правмося | |
2 особа | прався | правтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | правлячись | |
Минулий час | правившись |