посмикувати
ПОСМИКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. 1. Час від часу злегка смикати кого-, що-небудь. Хурчить прядка, сумує мати піснею, посмикуючи однією рукою куделю на гребені (Мушк., Серце.., 1962, 40); Сп'янілий Сафрон сидів біля Созоненка і гарячився, посмикуючи вуса (Стельмах, II, 1962, 374); // чим. Раз у раз робити мимовільні різкі рухи якою-небудь частиною тіла. - От тобі гіркий доказ того, що притаєний ворог ще не перевівся по наших селах, - нервово посмикуючи шиєю, обізвався Дорош (Тют., Вир, 1964, 189).
2. розм. Час від часу потроху смоктати або ковтати що-небудь; посмоктувати. Парубок, років двадцяти п'яти, що охороняв Йоньку, теж нетерпляче позирав у їхній бік, зрідка посмикуючи самокрутку, що диміла в нього поміж пальцями (Тют., Вир, 1964, 438); Хмизонос.. не відставав від товариства і посмикував медок, поцмокуючи та поахкуючи (Загреб., Диво, 1968, 116).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посмикую | посмикуємо |
2 особа | посмикуєш | посмикуєте |
3 особа | посмикує | посмикують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посмикуватиму | посмикуватимемо |
2 особа | посмикуватимеш | посмикуватимете |
3 особа | посмикуватиме | посмикуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посмикував | посмикували |
Жіночий рід | посмикувала | |
Середній рід | посмикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посмикуймо | |
2 особа | посмикуй | посмикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | посмикуючи | |
Минулий час | посмикувавши |