порачкувати
ПОРАЧКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Почати рачкувати, пересуватися рачки в якому-небудь напрямку. Постояв [Чіпка] ще трохи, послухав та присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував на голос (Мирний, II, 1954, 68); Солдати привели гітлерівця, отого, що з переляку порачкував у кущі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 191).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порачкую | порачкуємо |
2 особа | порачкуєш | порачкуєте |
3 особа | порачкує | порачкують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порачкував | порачкували |
Жіночий рід | порачкувала | |
Середній рід | порачкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порачкуймо | |
2 особа | порачкуй | порачкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порачкувавши |