полупотіти
ПОЛУПОТІТИ, очу, отиш, док. Ударяючись об що-небудь, утворювати часті глухі звуки (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох). Вчепивсь хлопець трясти [грушу], полупотіли червонобокі, а він ну вибирать, котра.. найкраща (Свидн., Люборацькі, 1955, 140).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полупочу | полупотимо |
2 особа | полупотиш | полупотите |
3 особа | полупотить | полупотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полупотів | полупотіли |
Жіночий рід | полупотіла | |
Середній рід | полупотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полупотімо | |
2 особа | полупоти | полупотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полупотівши |