позиркувати
ПОЗИРКУВАТИ, ую, уєш, недок. Зиркати на кого-, що-небудь. Стасик-переселенець теж тут, сидить осторонь, мовчки свердлить свердлом метал і лише зрідка позиркує на Лукію (Гончар, Тронка, 1963, 91); Гулькнула [дівчина] за глиняники, а він усе ще позиркував туди, сподіваючись її вгледіти (Гуц., Скупана.., 1965,207).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позиркую | позиркуємо |
2 особа | позиркуєш | позиркуєте |
3 особа | позиркує | позиркують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позиркуватиму | позиркуватимемо |
2 особа | позиркуватимеш | позиркуватимете |
3 особа | позиркуватиме | позиркуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позиркував | позиркували |
Жіночий рід | позиркувала | |
Середній рід | позиркувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позиркуймо | |
2 особа | позиркуй | позиркуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | позиркуючи | |
Минулий час | позиркувавши |