пожитися
ПОЖИТИСЯ1, живеться, док., безос., розм. Житися якийсь час. - Мені, - кажу на себе, - і пожилося, і пожурилося (Вовчок, VI, 1956, 219); Тепер, коли минуле покрилося вже.. туманом, коли пожилося вже.., тепер тільки всією душею розумієш, як чисто тоді все було, як гарно (Хотк., І, 1966, 145).
ПОЖИТИСЯ2, живеться, док., розм. Те саме, що витратитися 2. - Слабую дуже на голову й на очі. Було колись здоров'я, та пожилося (Вовчок, Вибр., 1937, 217).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поживуся | поживемося |
2 особа | поживешся | поживетеся |
3 особа | поживеться | поживуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пожився | пожилися |
Жіночий рід | пожилася | |
Середній рід | пожилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поживімося | |
2 особа | поживися | поживіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пожившись |