подвоюватися
ПОДВОЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПОДВОЇТИСЯ, оюся, оїшся; наказ. сп. подвоюйся i подвійся; док. 1. Збільшуватися вдвічі. Підраховано, що в сучасну епоху за кожні десять років обсяг наукової інформації, що є в розпорядженні людства, приблизно подвоюється (Рад. Укр., 11.IV 1967, 4); - Ти кричиш? Ну, вибачай, за се тобі подвоїться порція [ударів] (Фр., IV, 1950, 239); Серце, мій сурмач, Моя струна, як треба - то подвійся, Вдесятерись, як треба плакать - плач, Пали, гнівись, лиш з правди не посмійся! (Мал., Листи.., 1961, 9); // Значно збільшуватися проти звичайного; посилюватися. Ось мигнуло щось перед очима - жовте, кругле, дрібненьке... Невже філоксера? Увага подвоюється, зіниці ширшають (Коцюб., І, 1955, 207); Він відчув велику приязнь до старого акина, і ця приязнь подвоїлася, коли Жайсак розповів йому про те, як славетний акин.. склав пісеньку-сатиру про товстого бая (Тулуб, В степу.., 1964, 359).
2. Здаватися подвійним (у 1 знач); двоїтися (про предмети). Якщо дивитися крізь кристал кальциту, то зображення предметів подвоюється (Таємн. вапна, 1957, 26); Вона вдивлялася в дядька Якима, борода якого маячила немовби десь далеко в тумані, а сам він наче подвоювався (Юхвід, Оля, 1959, 170).
3. діал. Суперечити самому собі. Він подвоївся: раз казав, що нічого не бачив, а вдруге признався, що бачив (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подвоююся | подвоюємося |
2 особа | подвоюєшся | подвоюєтеся |
3 особа | подвоюється | подвоюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подвоюватимуся | подвоюватимемося |
2 особа | подвоюватимешся | подвоюватиметеся |
3 особа | подвоюватиметься | подвоюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подвоювався | подвоювалися |
Жіночий рід | подвоювалася | |
Середній рід | подвоювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подвоюймося | |
2 особа | подвоюйся | подвоюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | подвоюючись | |
Минулий час | подвоювавшись |