повідставати
ПОВІДСТАВАТИ, ає, аємо, аєте, док. 1. Відділяючись, відокремлюючись, відпасти від чого-небудь скрізь або в багатьох місцях. Штукатурка потріскала і повідставала від цегол (Фр., II, 1950, 250).
2. Рухаючись, відстати від кого-небудь (про всіх або багатьох). Яресько, не відстаючи, женеться за ними [біляками]. Дядьки з вилами, що теж гнались, вже один по одному повідставали, а він ще женеться (Гончар, II, 1959, 24).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідстаю | повідстаємо |
2 особа | повідстаєш | повідстаєте |
3 особа | повідстає | повідстають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повідставав | повідставали |
Жіночий рід | повідставала | |
Середній рід | повідставало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідстаймо | |
2 особа | повідстай | повідстайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повідстававши |