повносилий
ПОВНОСИЛИЙ, а, е. Повний сил, енергії. Всі [бійці] повносилі, пашать здоров'ям - харчів, видно, мають вдосталь (Гончар, III, 1959, 254); * Образно. Вони вийшли до берега і якусь хвилину мовчазно дивилися на могутній і грізний, по весінній поводі широкий, повносилий Дніпро (Коцюба, Нові береги, 1959, 122).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повносилий | повносила | повносиле | повносилі |
Родовий | повносилого | повносилої | повносилого | повносилих |
Давальний | повносилому | повносилій | повносилому | повносилим |
Знахідний | повносилий, повносилого | повносилу | повносиле | повносилі, повносилих |
Орудний | повносилим | повносилою | повносилим | повносилими |
Місцевий | на/у повносилому, повносилім | на/у повносилій | на/у повносилому, повносилім | на/у повносилих |
повносити
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повношу | повносимо |
2 особа | повносиш | повносите |
3 особа | повносить | повносять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повносив | повносили |
Жіночий рід | повносила | |
Середній рід | повносило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повносьмо | |
2 особа | повнось | повносьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повносивши |