перон
ПЕРОН, у, ч. Платформа, збудована вздовж колії, біля якої зупиняється поїзд на залізничній станції. На пероні дзвінок, зараз підходить поїзд (Коцюб., II, 1955, 269); Поїзд, зітхаючи, притишував погін. Назустріч пливли привокзальні дерева і залюднений перон з червоним цегляним вокзалом (Мик., II, 1957, 397).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перон | перони |
Родовий | перону | перонів |
Давальний | перонові, перону | перонам |
Знахідний | перон | перони |
Орудний | пероном | перонами |
Місцевий | на/у пероні | на/у перонах |
Кличний | пероне | перони |
пероновий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пероновий | перонова | перонове | перонові |
Родовий | перонового | перонової | перонового | перонових |
Давальний | пероновому | пероновій | пероновому | пероновим |
Знахідний | пероновий, перонового | перонову | перонове | перонові, перонових |
Орудний | пероновим | пероновою | пероновим | пероновими |
Місцевий | на/у пероновому, пероновім | на/у пероновій | на/у пероновому, пероновім | на/у перонових |