передобідній
ПЕРЕДОБІДНІЙ, я, є. Який передує обідові або має місце, буває, відбувається перед обідом. Була передобідня пора, сонце стояло високо, ледь просвічувалося крізь тонкі, напівпрозорі хмари і здавалося зовсім маленьким (Хор., Незакінч. політ, 1960, 142); Христю поклали на передобідній сон (Вільде, На порозі, 1955, 64).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | передобідній | передобідня | передобіднє | передобідні |
Родовий | передобіднього | передобідньої | передобіднього | передобідніх |
Давальний | передобідньому | передобідній | передобідньому | передобіднім |
Знахідний | передобідній, передобіднього | передобідню | передобіднє | передобідні, передобідніх |
Орудний | передобіднім | передобідньою | передобіднім | передобідніми |
Місцевий | на/у передобідньому, передобіднім | на/у передобідній | на/у передобідньому, передобіднім | на/у передобідніх |