патрончик
ПАТРОНЧИК, а, ч. Зменш. до патрон21. Розшукавши жовтенький патрончик помади, вона підфарбувала губи (Тют., Вир, 1964, 405).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | патрончик | патрончики |
Родовий | патрончика | патрончиків |
Давальний | патрончикові, патрончику | патрончикам |
Знахідний | патрончик | патрончики |
Орудний | патрончиком | патрончиками |
Місцевий | на/у патрончику | на/у патрончиках |
Кличний | патрончику | патрончики |