памолодь
ПАМОЛОДЬ, і, ж., збірн. Молоді пагони. Ігор побачив сірий пеньок, від якого на всі боки пнулася кучерява памолодь (Донч., V, 1957, 68); * У порівн. Як памолодь буйна з старого коріння, зросло галасливе нове покоління (Забіла, Малим.., 1958, 16); // Поросль молодих дерев. Згарище почало заростати травою і памолоддю (Стельмах, І, 1962, 255); // перен. Молодь, молоде покоління. Мир - палаци, гомінкі вокзали, Заводи, школи, памолодь (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 93).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | памолодь | памолоді |
Родовий | памолоді | памолодей |
Давальний | памолоді | памолодям |
Знахідний | памолодь | памолоді |
Орудний | памолоддю | памолодями |
Місцевий | на/у памолоді | на/у памолодях |
Кличний | памолоде | памолоді |