оцет
ОЦЕТ, оцту, ч. Рідина з різким кислим смаком, яка є водним розчином оцтової кислоти і вживається як гостра приправа до їжі, для консервування продуктів і т. ін. Бабуня казала принести ароматичного оцту та олівців від мігрені (Л. Укр., III, 1952, 635); З відчиненого вікна.. війнуло легеньким запахом оцту (Досв., Вибр., 1959, 383).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оцет | оцти |
Родовий | оцту | оцтів |
Давальний | оцтові, оцту | оцтам |
Знахідний | оцет | оцти |
Орудний | оцтом | оцтами |
Місцевий | на/у оцті | на/у оцтах |
Кличний | оцте | оцти |
оцтовий
ОЦТОВИЙ, а, е. Прикм. до оцет; // Признач. для зберігання оцту. Оцтова пляшка; // Який містить оцет або змочений в оцті.
@ Оцтова есенція - торговельна назва міцного розчину оцтової кислоти; Оцтова кислота - органічна сполука, що має вигляд безбарвної рідини з характерним різким запахом. Із водоростей виготовляють оцтову кислоту, ацетон, спирт, нітроцелюлозу, пластичні маси, поташ тощо (Знання.., 2, 1966, 3); Оцтове дерево - південна декоративна рослина родини сумахових, з якої добувають виноградний оцет. Кипарисів [на Капрі] небагато. Великі оцтові дерева (Коцюб., III, 1956, 333); Червоніє дерево оцтове, Мов смішний малюнок малюка (Рильський, III, 1961, 323).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оцтовий | оцтова | оцтове | оцтові |
Родовий | оцтового | оцтової | оцтового | оцтових |
Давальний | оцтовому | оцтовій | оцтовому | оцтовим |
Знахідний | оцтовий, оцтового | оцтову | оцтове | оцтові, оцтових |
Орудний | оцтовим | оцтовою | оцтовим | оцтовими |
Місцевий | на/у оцтовому, оцтовім | на/у оцтовій | на/у оцтовому, оцтовім | на/у оцтових |