ОПУКЛО. Присл. до опуклий. З імли небозводу.. випливали золоті маківки його [Києва] соборів, опукло світились назустріч, як величезні.. сонця (Гончар, II, 1959, 146); В п 'єсі "Житейське море" опукло, подекуди навіть не без гротеску, показаний побут театральної богеми (Рильський, III, 1956, 278).