опал
ОПАЛ, у, ч., рідко. 1. Те саме, що опалення. 1. Там йому дають кімнату.. з опалом, з світлом (Сл. Гр.).
2. Те саме, що паливо. - От бачу дві сохи, - сказала Маруся, - а де ж лати та крокви, та стовпи, та ворота? - Та попалила взимку потроху, бо опалу не було (Н.-Лев., III, 1956, 337).
З опалом - те саме, що З запалом (див. запал). Гапка заходилась з вечерею, бряжчала мисками, стукала і щось комусь з великим опалом доводила (Вовчок, VI, 1956, 238).
ОПАЛ, у, ч. Прозорий скловидний камінь різного забарвлення, деякі різновиди якого вважаються коштовними. На Волині.. зосереджені топази, гірський кришталь.., опали (Наука.., 8, 1961, 34); На шиї золота брошка з опалом (Фр., IV, 1950, 364); * У порівн. Як ранок угорі засвітиться перлово І сонце, мов опал, дрімотно замигтить, - З криниці вмиюся, щоб серце відсвіжить, І вирушу в поля (Рильський, Зим. записи, 1964, 73).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опал | опали |
Родовий | опала | опалів |
Давальний | опалові, опалу | опалам |
Знахідний | опал | опали |
Орудний | опалом | опалами |
Місцевий | на/у опалі | на/у опалах |
Кличний | опале | опали |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опал | опали |
Родовий | опалу | опалів |
Давальний | опалові, опалу | опалам |
Знахідний | опал | опали |
Орудний | опалом | опалами |
Місцевий | на/у опалі | на/у опалах |
Кличний | опале | опали |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опал | |
Родовий | опалу | |
Давальний | опалові, опалу | |
Знахідний | опал | |
Орудний | опалом | |
Місцевий | на/у опалі | |
Кличний | опале |