одинокість
ОДИНОКІСТЬ, кості, ж. Стан за знач. одинокий 2. Всі дороги і стежки завалені снігом, - чуття голоду, самоти та одинокості придавлювало душу (Фр., III, 1950, 263); Ні, не стомлюся на дальній межі З віком світити в його стоокості, Лягати пластом на розпуття чужі, Тягнути доброго від одинокості (Мал., Листи.., 1961, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | одинокість | одинокості |
Родовий | одинокості, одинокости | одинокостей |
Давальний | одинокості | одинокостям |
Знахідний | одинокість | одинокості |
Орудний | одинокістю | одинокостями |
Місцевий | на/у одинокості | на/у одинокостях |
Кличний | одинокосте | одинокості |