обважнілий
ОБВАЖНІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до обважніти. Кропива, обважніла насінням, немов бджола пергою, хазяйновито шепталась по своїх леговищах (Коцюб., II, 1955, 214); Одна гілка простяглась аж до шибок, обважніла від плоду, налитого смачним соком (Шиян, Переможці, 1950, 85). - Сто карбованців або й двісті!.. - крикнув Балабуха й скочив з стільця, невважаючи на свою постать, вже зовсім обважнілу .(Н.-Лев., III, 1956. 240); * Образно. Ми уже стоїмо на порі, як достиглі плоди, як дерева набряклого саду, обважнілі від дум (Перв., І, 1958, 133).
2. у знач. прикм. Який збільшився у вазі або набрав додаткової ваги. Потерті ноги нестерпно щемлять від соляної ропи. Штани, шинеля - все вже мокре, обважніле (Гончар, II, 1959, 416); //Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого-небудь. Вони, [яблука] тулилися на гілках так густо, що обважніле дерево аж гнулося під золотистою вагою до землі (Чаб., Тече вода.., 1961, 69); Під ногами шурхотів сніг і тихо шепотілися вгорі своїми обважнілими вітами сосни (Збан., Ліс. красуня, 1955, 39); // Важкий, неповороткий (про людину, живу істоту). Йшла колгоспна череда, летіли до ставу табуни обважнілих сірих гусей (Кучер, Дорога.., 1958, 219).
3. у знач. прикм. Який втратив здатність невимушено рухатися, нормально діяти, триматися (від утоми, болю, травми, сп'яніння і т. ін.). Сон дивний, мов у гарячці! Я безсилий, обважнілий (Л. Укр., IV, 1954, 181); Її закриті очі і зблідле обличчя та обважніле тіло казали мені, що вона була нежива (Досв., Вибр., 1959, 184); Генерал опустив обважнілі повіки і задумався (Рибак, Що сталося.., 1947, 13); // Уповільнений, розслаблений (про ходу, рух і т. ін.). Сагайдачний рушив на корму повільною, обважнілою ходою (Тулуб, Людолови, ІІ, 1957, 148).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обважнілий | обважніла | обважніле | обважнілі |
Родовий | обважнілого | обважнілої | обважнілого | обважнілих |
Давальний | обважнілому | обважнілій | обважнілому | обважнілим |
Знахідний | обважнілий, обважнілого | обважнілу | обважніле | обважнілі, обважнілих |
Орудний | обважнілим | обважнілою | обважнілим | обважнілими |
Місцевий | на/у обважнілому, обважнілім | на/у обважнілій | на/у обважнілому, обважнілім | на/у обважнілих |
обважніти
ОБВАЖНІТИ, ію, ієш, док. 1. Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. Все наситив своїм диханням сироко. Обважніла одежа, змокрів тютюн (Коцюб., II, 1955, 410); Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (Горд., Дівчина.., 1954, 151); // під чим, від чого, чим і без додатка. Обвиснути, похилитися і т. ін. під вагою чого-небудь. Тяжко звисатиме гілля нових садів під пурпуром і янтарем.. плодів, обважніють виноградні лози під прозорими гронами (Рильський, III, 1956, 27); Яблуні, груші, сливи обважніли від рясних плодів (Минко, Повна чаша, 1950, 61); Ліс набубнявів, обважнів бурштиновим листом і стояв тепер, похилившись під вагою того мокрого листу (Епік, Тв., 1958, 425); // Стати важким, неповоротким від збільшення ваги (про людину, живу істоту). Пан Горлечко помітно подався за рік: він якось обважнів, обрязк (Тулуб, Людолови, II, 1957, 7); - Перепілки літають низько, - говорив Шамба, - вгодувались на хлібах, обважніли, і яструбові легко ловити їх (Трубл., III, 1956, 22).
2. Втратити здатність невимушене рухатися, нормально діяти, триматися; стати малорухливим, млявим (від утоми, болю, травми, сп'яніння і т. ін.); обм'якнути, розслабитися. Хаквілавіліс упав, як купа сміття - обважнівши, з дивним тріском і шелестом (Смолич, І, 1958, 94); // Стати важким, малорухомим (про частини тіла). Ніякісінька думка не ворушилась в його голові, І тіло наче обважніло і здерев'яніло (Н.-Лев., І, 1956, 566); Голод почав туманити очі. Вони ніяк не могли позбутися сну. Повіки обважніли, їх тяжко було підійняти (Мик., II, 1957, 246).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обважнію | обважніємо |
2 особа | обважнієш | обважнієте |
3 особа | обважніє | обважніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обважнів | обважніли |
Жіночий рід | обважніла | |
Середній рід | обважніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обважніймо | |
2 особа | обважній | обважнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | обважнівши |