нормований
НОРМОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нормувати. Необхідно, щоб підлітки в цей період [статевого дозрівання] дотримували особливо точного режиму дня і щоб їхнє розумове і фізичне навантаження було суворо нормоване (Шк. гігієна, 1954, 104); // у знач. прикм. Правильне ведення тваринницького господарства неможливе без застосування раціональної, нормованої годівлі (Наука.., 7, 1958, 34); Нормований робочий день.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нормований | нормована | нормоване | нормовані |
Родовий | нормованого | нормованої | нормованого | нормованих |
Давальний | нормованому | нормованій | нормованому | нормованим |
Знахідний | нормований, нормованого | нормовану | нормоване | нормовані, нормованих |
Орудний | нормованим | нормованою | нормованим | нормованими |
Місцевий | на/у нормованому, нормованім | на/у нормованій | на/у нормованому, нормованім | на/у нормованих |