незміцнілий
НЕЗМІЦНІЛИЙ, а, е. Який ще не зміцнів; слабкий. Проспівали в повітці молоді півні ще незміцнілими голосами (Сміл., Крила, 1954, 12); Оце дівчисько ще не взнало до ладу, що то воно за дівування, ще з подружками не наспівалося, не натішилось, а вже його відлучили.., назавжди відібрали найбільші радощі юного життя, поклали ще на слабенькі, незміцнілі плечі тягар, який мусиш нести аж до могили... (Збан., Сеспель, 1961, 404).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | незміцнілий | незміцніла | незміцніле | незміцнілі |
Родовий | незміцнілого | незміцнілої | незміцнілого | незміцнілих |
Давальний | незміцнілому | незміцнілій | незміцнілому | незміцнілим |
Знахідний | незміцнілий, незміцнілого | незміцнілу | незміцніле | незміцнілі, незміцнілих |
Орудний | незміцнілим | незміцнілою | незміцнілим | незміцнілими |
Місцевий | на/у незміцнілому, незміцнілім | на/у незміцнілій | на/у незміцнілому, незміцнілім | на/у незміцнілих |