незворушно
НЕЗВОРУШНО. Присл. до незворушний. Мимоволі озирається [Кузьма] в той бік, де на валу блищить ножем незворушно на місці його новий сталевий гігант [про бульдозер] (Гончар, Тронка, 1963, 272); В руїнах давній храм на гострому шпилі, Там незворушно сплять у мертвому спокої Богині з мармуру і бронзові герої (Зеров, Вибр., 1966, 467).