недомисел
НЕДОМИСЕЛ, НЕДОМИСЛ, слу, ч. Недостатнє обдумування, розуміння чого-небудь. Коли це було, щоб Григор Лобода так безнадійно відступав від супротивника? Тут безперечно сталася якась помилка, якийсь фатальний недомисл у діях (Ле, Наливайко, 1957, 392); // Неспроможність глибоко, грунтовно мислити. Бувають і простачки, які через недомисел або через сліпу звичку захищають погляди, що панують у певному буржуазному середовищі (Ленін, 23, 1972, 59).
З недомислу - недостатньо обдумавши що-небудь. Хто з корисливих класових інтересів, хто з недомислу схильний був ухопитися за опудало булигінської і потім за опудало віттевської Думи (Ленін, 16, 1971, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недомисел | недомисли |
Родовий | недомислу | недомислів |
Давальний | недомислові, недомислу | недомислам |
Знахідний | недомисел | недомисли |
Орудний | недомислом | недомислами |
Місцевий | на/у недомислі | на/у недомислах |
Кличний | недомисле | недомисли |