недовідомий
НЕДОВІДОМИЙ, а, е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. [Маруся:] А все ж якийсь невідомий смуток На серці ще зістався (Сам., II, 1958, 21); Дрімав Донець в легкім тумані, А я блукав над ним вночі В недовідомому жаданні, Немов чудес яких ждучи (Черн., Поезії, 1959, 201); // рідко. Невідомий. Може, недовідомий ворог, упереджений його [жандарма] криком, чатує вже на нього (Фр., II, 1950, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недовідомий | недовідома | недовідоме | недовідомі |
Родовий | недовідомого | недовідомої | недовідомого | недовідомих |
Давальний | недовідомому | недовідомій | недовідомому | недовідомим |
Знахідний | недовідомий, недовідомого | недовідому | недовідоме | недовідомі, недовідомих |
Орудний | недовідомим | недовідомою | недовідомим | недовідомими |
Місцевий | на/у недовідомому, недовідомім | на/у недовідомій | на/у недовідомому, недовідомім | на/у недовідомих |