невпораний
НЕВПОРАНИЙ, а, е. 1. Залишений без нагляду, без піклування; недоглянутий. Сухою задухою пашить південний степ, плачуть у будках невпорані діти (Гончар, І, 1954, 521).
2. Нескошений, незжатий, не вивезений з поля; незібраний. Лихо грізно насувалося, толочачи, спалюючи невпорані врожаї радянської землі (Ле, Право.., 1957, 127).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невпораний | невпорана | невпоране | невпорані |
Родовий | невпораного | невпораної | невпораного | невпораних |
Давальний | невпораному | невпораній | невпораному | невпораним |
Знахідний | невпораний, невпораного | невпорану | невпоране | невпорані, невпораних |
Орудний | невпораним | невпораною | невпораним | невпораними |
Місцевий | на/у невпораному, невпоранім | на/у невпораній | на/у невпораному, невпоранім | на/у невпораних |