надгробний
НАДГРОБНИЙ, а, е. 1. Який міститься на могилі, признач. для могили. Ані хреста, ані надгробного каменя на своїй могилі не веліла [Кинецька] класти (Фр., IV, 1950, 302); Надгробні кам'яні плити блищали золотом висічених імен загиблих (Ле, В снопі.., 1960, 196).
2. Зробл. на могильній плиті, пам'ятнику. Про значний розвиток старогрецької писемності свідчить велика кількість знайдених декретів,.. посвят і надгробних текстів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 258); // Стос. до уболівань за померлим над труною, могилою. [Поет:] Тепер виходить щось зовсім сумне І жалібне, неначе плач надгробний (Сам., І, 1958, 243); Чи ти чуєш людський гомін. Надгробнії речі? (Пісні та романси.., II, 1956, 135).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надгробний | надгробна | надгробне | надгробні |
Родовий | надгробного | надгробної | надгробного | надгробних |
Давальний | надгробному | надгробній | надгробному | надгробним |
Знахідний | надгробний, надгробного | надгробну | надгробне | надгробні, надгробних |
Орудний | надгробним | надгробною | надгробним | надгробними |
Місцевий | на/у надгробному, надгробнім | на/у надгробній | на/у надгробному, надгробнім | на/у надгробних |