люмпен
ЛЮМПЕН, а, ч. , фам . Людина з декласованих верств населення. Вони зовсім не матроси, а миколаївські люмпени, які не звикли воювати гарматами (Ю. Янов., І, 1954, 271); Все вишкребли [фашисти], що мали. Калік, німих, рахітиків, злодіїв, найманих люмпенів з усієї Європи, громил - усе поставили на кін (Довж., III, 1960, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | люмпен | люмпени |
Родовий | люмпена | люмпенів |
Давальний | люмпенові, люмпену | люмпенам |
Знахідний | люмпена | люмпенів |
Орудний | люмпеном | люмпенами |
Місцевий | на/у люмпені, люмпенові | на/у люмпенах |
Кличний | люмпене | люмпени |