лудіння
ЛУДІННЯ1, я, с. Те саме, що лудження. Навіть досвідчене око спеціаліста могло лиш приблизно визначити, чи нормально йде процес лудіння (Роб. газ., 29.VІІІ 1965, 2).
ЛУДІННЯ2, я, с., діал. Одяг, вбрання. Палагна в свято одпочивала, пишаючись красним лудінням (Коцюб., II, 1955, 334); Молодиці і дівчата-відданиці виглядали як у свято, найкраще своє лудіння на себе повбирали, і воно на них, як жар, горіло, аж сміялося (Кач., Вибр., 1953, 331).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лудіння | лудіння |
Родовий | лудіння | лудінь |
Давальний | лудінню | лудінням |
Знахідний | лудіння | лудіння |
Орудний | лудінням | лудіннями |
Місцевий | на/у лудінні | на/у лудіннях |
Кличний | лудіння | лудіння |