кортеж
КОРТЕЖ, у, ч. Урочистий похід, виїзд. До них прилаштувався піший сотник Заблудовський і собою завершував гоноровитий гетьманів кортеж (Ле, Наливайко, 1957, 338); Кортеж автомашин спинився біля огорожі собору (Рибак, Час.., 1960, 192); Рушив на Київ весільний кортеж, а за ним довга валка з посагом молодої (Колг. Укр., 1, 1958, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кортеж | кортежі |
Родовий | кортежу | кортежів |
Давальний | кортежеві, кортежу | кортежам |
Знахідний | кортеж | кортежі |
Орудний | кортежем | кортежами |
Місцевий | на/у кортежі, кортежу, кортежеві | на/у кортежах |
Кличний | кортежу | кортежі |