контрудар
КОНТРУДАР, у, ч. Удар у відповідь на чий-небудь удар (у військових діях, політичній боротьбі тощо). Полки Косінського гналися навперейми.. Доводилося приймати бій і відповідати на нього бодай слабкими контрударами (Ле, Наливайко, 1957, 93); * Образно. На атаки буржуазної ідеології треба відповісти подвійним контрударом (Літ. газ., 21.III 1959, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | контрудар | контрудари |
Родовий | контрудару | контрударів |
Давальний | контрударові, контрудару | контрударам |
Знахідний | контрудар | контрудари |
Орудний | контрударом | контрударами |
Місцевий | на/у контрударі | на/у контрударах |
Кличний | контрударе | контрудари |