кондиціоналізм
КОНДИЦІОНАЛІЗМ, -у, ч. 1. Теорія пізнання, в якій поняття причини внаслідок того, що воно надто аморфне та ненаукове, замінено поняттям сукупності умов. 2. Ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології, представники якої заперечують поняття причини, зводять її до комплексу умов, створюваних спостерігачем; кондиціоналізм близький до позитивізму.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кондиціоналізм | кондиціоналізми |
Родовий | кондиціоналізму | кондиціоналізмів |
Давальний | кондиціоналізмові, кондиціоналізму | кондиціоналізмам |
Знахідний | кондиціоналізм | кондиціоналізми |
Орудний | кондиціоналізмом | кондиціоналізмами |
Місцевий | на/у кондиціоналізмі | на/у кондиціоналізмах |
Кличний | кондиціоналізме | кондиціоналізми |