компетентний
КОМПЕТЕНТНИЙ, а, е. 1. Який має достатні знання в якій-небудь галузі; який з чим-небудь добре обізнаний; тямущий. - Я довідався про це від компетентної особи (Фр., VI, 1951, 265); - Я не почуваю себе настільки компетентним в іригації, щоб братися за розробку проекту в усіх технічних подробицях (Гончар, Таврія.., 1957, 171); // Який грунтується на знанні; кваліфікований (у 2 знач.). [Микола:] Дякую.. за компетентну допомогу (Мик., І, 1957, 4, 4); Компетентна думка.
2. Який має певні повноваження; повноправний, повновладний. Лікар Нен-Сагор віддав на суд компетентних і високих зборів своїх колег плоди всієї своєї.. діяльності (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 269).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | компетентний | компетентна | компетентне | компетентні |
Родовий | компетентного | компетентної | компетентного | компетентних |
Давальний | компетентному | компетентній | компетентному | компетентним |
Знахідний | компетентний, компетентного | компетентну | компетентне | компетентні, компетентних |
Орудний | компетентним | компетентною | компетентним | компетентними |
Місцевий | на/у компетентному, компетентнім | на/у компетентній | на/у компетентному, компетентнім | на/у компетентних |