квартирантка
КВАРТИРАНТКА, и, ж. Жін. до квартирант. Катюша з своєю сестрою і квартиранткою.. сьогодні все печуть якісь свої вірменські пундики (Л. Укр., V, 1956, 235); Скоріше почувала [Таня] себе дома квартиранткою, ніж дочкою (Коп., Вибр., 1948, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | квартирантка | квартирантки |
Родовий | квартирантки | квартиранток |
Давальний | квартирантці | квартиранткам |
Знахідний | квартирантку | квартиранток |
Орудний | квартиранткою | квартирантками |
Місцевий | на/у квартирантці | на/у квартирантках |
Кличний | квартирантко | квартирантки |