караваджизм
КАРАВАДЖИЗМ, -у, ч. Система художніх засобів, характерна для початкового етапу становлення реалізму в живописі Західної Європи 17-го ст.; караваджизму властиві демократизм художнього ідеалу, інтерес до безпосереднього відтворення натури, відчуття реальної предметності зображення, активна роль світла і тіні у живописному вирішенні картини, прагнення до монументалізації жанрових мотивів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | караваджизм | караваджизми |
Родовий | караваджизму | караваджизмів |
Давальний | караваджизмові, караваджизму | караваджизмам |
Знахідний | караваджизм | караваджизми |
Орудний | караваджизмом | караваджизмами |
Місцевий | на/у караваджизмі | на/у караваджизмах |
Кличний | караваджизме | караваджизми |