зоотехнічний
ЗООТЕХНІЧНИЙ, а, е. Стос. до зоотехніки. Вивчаючи досягнення зоотехнічної науки і передової практики, молоді тваринники широко впроваджують у виробництво передові прийоми і добиваються визначних успіхів (Колг. Укр., 7, 1960, 2); Сагайдак склав для гуртка тваринників програму з зоотехнічного й ветеринарного мінімуму (Добр., Тече річка.., 1961, 134).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зоотехнічний | зоотехнічна | зоотехнічне | зоотехнічні |
Родовий | зоотехнічного | зоотехнічної | зоотехнічного | зоотехнічних |
Давальний | зоотехнічному | зоотехнічній | зоотехнічному | зоотехнічним |
Знахідний | зоотехнічний, зоотехнічного | зоотехнічну | зоотехнічне | зоотехнічні, зоотехнічних |
Орудний | зоотехнічним | зоотехнічною | зоотехнічним | зоотехнічними |
Місцевий | на/у зоотехнічному, зоотехнічнім | на/у зоотехнічній | на/у зоотехнічному, зоотехнічнім | на/у зоотехнічних |