золотуха
ЗОЛОТУХА, и, ж., розм. 1. Застарілий термін, яким позначали прояви діатезу, що поєднується з туберкульозним ураженням шкіри, очей та лімфатичних вузлів (перев. у дітей). В дитячім зрості я часто хворів, у мене була невигоєна золотуха (Збірник про Кроп., 1955, 27); Його шия обмотана великою картатою хусткою, а вуха заткнуті ватою - старий хворів на золотуху (Чаб., Балкан. весна, 1960, 292).
2. бот., діал. Золотушник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | золотуха | золотухи |
Родовий | золотухи | золотух |
Давальний | золотусі | золотухам |
Знахідний | золотуху | золотухи |
Орудний | золотухою | золотухами |
Місцевий | на/у золотусі | на/у золотухах |
Кличний | золотухо | золотухи |