здалік
ЗДАЛІК, присл., розм. Те саме, що здалека. - До Одарки не пустили,- каже [братова], - і здалік не бачила, і голоска її не чула! (Вовчок, І, 1955, 42); Коли ж побачу я вас знову - Садочок, поле та діброву; Коли здалік Знов повернусь під сільську стріху, В оту країну - милу, тиху, святу повік? (Граб., І, 1959, 427).